Час доречно невпинно спливає,
Мов джерельна холодна вода,
Нам глибини душі омиває,
Піднімаючи пил з її дна.
Він до мене в зірках промовляє,
Закликаючи серце звільнити,
Теплим вітром думки розганяє
І примушує знову любити.
Я на долю не нарікаю.
Поки річка моя ще тече,
Міцно сонце в долонях тримаю.
Ім'я твоє мені вже не пече...
(02.04.2017)
Комментариев нет:
Отправить комментарий