Просила

Я просила навчитись кохати.
Щоб по-справжньому, на все життя,
Всі недоліки щиро приймати
Та не знати образ й каяття.

Я просила навчитись літати,
Попри все, що із нами було.
Ніжно серце твоє обіймати,
Щоб минуле в душі загуло.

Я просила навчитись долати
Перешкоди та прикрі часи,
В цьому світі щодня помічати
Усі прояви його краси.

Щоб навчитись людей пробачати,
Треба в серці не знати образ,
А щоб сили підводитись мати,
Доведеться ще впасти не раз.

Тож навчилась я біль цінувати,
Що гартує та зміцнює душу.
І все те, що боялась втрачати,
Я свідомо залишити мушу.

Та не вмію людей відпускати.
Тож лиши мені небуття,
Й на весь світ зможу я закричати:
"Я закохана в своє життя!"

(29.03.2017)